Перше з чим зіткнулися, це півторагодинна черга в аеропорті Барсолни до віконця Херца. Друге, що замовленого Рено з дизелем не виявилося. І вааще нічого дизельного класу "Б" не виявилося, тому нам і видали пижа, якого за сімейною традицією ласкаво охрестили "Виродок".
До Салоу доїхали без проблем по покажчиках. Готель "Кап Салоу" знайшли теж відносно швидко. Відпочили цілком нормально, я б навіть сказав відмінно. Барселона, поїздка в Каркасон, усілякі аквопаркі та інші руїни, які вже описані не раз.
Місто Кап Салоу окупований росіянами, тому цінник зовсім не іспанська, а якість їжі / випивки навіть не знаю з чим порівняти. Гірше я поки не бачив ніде, навіть у пансіонаті "Угліч" за часів кризи. Під виглядом сангрії нам подавали що завгодно, але НІРАЗУ не подали Сангрію. Тільки в одному місці в глечику крім лимона плавав апельсин і груша. В одному місці крім льоду нічого не було, а в ролі сангрії виступав коктейль Ранкова мрія: вино, горілка, текіла, джин і спрайт. У принципі смачно, але це НЕ Сангрію.
Підземне паркування у готелі за 2 тижні коштувала 90 євро. На Лазурному Березі це коштує дешевше. Та й місцевість ми не знали, бо можна було б обійтися і без неї. Тим більше, що ворота досить швидко зламалися й можна було б в'їхати туди просто так. А вивіску каталонською мовою я вміти читати не зобов'язаний.
Моя дружина відмінно знає англійський і дуже добре французький, але ... Користі з цього. Я зі своїми знаннями "російська мова зі словником" і вона були в однаковому становищі, тобто пояснювалися мовою жестів. Втім, на ресепшне готелю була російська дівчинка, але про це пізніше.
Готель ... Про цей готель! Він входить у мережу "Бест ХОТЕЛС". Я не знаю що це за такі кращі готелі, якщо у нас була захоплююча гра "з якого разу картка у двері спрацює". Іноді спрацьовувала раніше, ніж з п'ятого разу. Рекорд близько тридцяти спроб. Заміна картки ні до чого не привела. У номері через всю стіну тяглася тріщина, така мила й гарна. Балкон не замикався, та й фіг з ним, у номері нічого цінного не було, а якщо хто звідти і залізе, то сусіди, яких легко обчислити. Під час дощу на балконі утворювалося досить мальовниче болото. Пульт від кондея не був передбачений у принципі. Від телевізора під заставу в 10 євро був передбачений, але про це ми довідалися пізніше. Фена в готелі не було як класу. Ні вбудованого ні під заставу, хоча праска була. Ми сприйняли це як дивина.
У їдальні перед тим, як піти до шведського столу треба було пограти в не менш захоплюючу гру "знайди чисту тарілку". Практично ВСІ тарілки були жирні. Видимо, машина стояла на економічному режимі. До речі, чарки, качани, ножі і т.д. теж були далеко не стерильні.
Ті ж тітоньки, що прибирали столи, за вечерею розносили воду. Не завжди. Часто забували. Я мовчу про те, що вода в їдальні була в ТРИ рази дорожче, ніж у магазині поруч. Напевно, готелю дуже гроші потрібні. Їжа ... Не швидко я зможу яєчнею і хліб з сиром, бо інша їжа на сніданок моїм організмом не приймалася, а якщо змусити, то все одно не засвоювалася. На вечерю іноді бувало щось відносно смачне й практично завжди можна було знайти хоч щось їстівне.
Але саме веселе було не в цьому. Коли вселялися в готель, то на ресепшне взяли мій паспорт "для занесення в комп'ютер" і сказали на наступний день забрати. Добре, що ми пішли на наступний день, а не як звичайно при виписки з готелю. Порившись у коробці з-під взуття дівчинка його там не знайшла. "Напевно він залишився в хлопчика, який вночі дані вводить, зайдіть після 10 вечора". Зайшли після 10. У комп'ютер мої дані були не уведені. Знову перерили коробки. Паспорт знову не знайшовся. Не знайшовся він і на наступний день ... Дівчинка просила не розбудовуватися і що "готель напевно вам все компенсує". Довелося відловити гіда, послугами якої ми споконвічно користуватися не збиралися, бо директор готелю, що назвався Мігелем ні англійський ні французький належною мірою не знає ... Ми довели до відома наше турагенство, бо з ними у нас хороші стосунки. Місцевий гід дала телефон консульства в Барселоні й пояснила де в Салоу поліція, щоб написати заяву. Дуже рекомендувала написати, що паспорт у нас украли на вулиці і на підставі цього паперу їхати додому. Дзвінок у консульство з'ясував, що потрібний (точніше, дуже бажаний) документ який зовецца "свідоцтво на повернення" і який коштує грошей. без цього документа, струму по довідки з поліції з Барселони випустять, а от в кульці будуть проблеми. При отриманні нового паспорта теж будуть проблеми. Вирішили їхати в Барселону папірець цю робити, про що й повідомити директора. Директор довго поширювався на тему, що паспорт це по суті своїй фігня, а Росія дуже багата країна, що навіть у нього будинку газ із нашого Сибіру. Вощем, в Іспанії цей документ коштує близько 5 євро, які він нам і може компенсувати. Довелося його протверезити, що паспорт мені обійшовся приблизно в 500 доларів, тому що було дуже багато проблем. Найсмішніше, що це ДІЙСНО так.
Консул по телефону, рекомендував у поліції написати правду, тобто що паспорт зник з готелю, тому що їм пофігу що написано, нам теж, так чому б не написати правду. Так і зробили, про що довели до відома Мігеля. У директора взяли 100 євро під розписку й поїхали в поліцію, а потім у консульство. Після вбитого дня повернулися в готель і розрахувалися по чеках, тобто він нам доплатив 117 євро 97 центів. З точністю до цента. З'ясували в нашому агентстві про новий паспорт і що директор згоден сплатити рахунки на його виготовлення. Всіх це влаштувало, залишилося з Мігеля отримати хоч якусь гарантійну папірець, що він це обіцяв, тому що заяви в поліцію явно мало.
Пішли з цим до Мігелю. І ... Мігель видав досить довгу фразу, гідша її перевела. Сенс зводився до того, що ми ж отримали довідку. Так що ж ми ісче хочемо. Поки вона її перекладала він утік. Потім знову прибіг і знову видав якийсь монолог і знову втік. Після декількох прольотів з видачею черговий фрази він зник. Зовсім. Після чого моя дружина не витримала і пішла його шукати. Знайшла в їдальні й одержала відповідь, що він і так на нас витратив занадто багато часу. Аргумент, що з вини раздолбаєв з його гребаной готелю ми витратили значно більше часу його не влаштувала й він заявив, що більше нам ніхто нічого не винен. Ми ж зробили довідку й можемо тепер повернутися додому, так які до нього претензії. Що довідка й паспорт це РІЗНІ папери й довідка це тільки один з кроків до отримання паспорта його не переконали. Дружина пригрозила йому судом повернулася в хол, де сидів я і гід від "Іберії тур". Через деякий час підбіг директор і почав кричати що він сам подасть на нас до суду, що ніякої паспорт ніхто ні в кого не брав і що ми ... Вощем, кричав він довго. Гід багато чого не перевела, тому що вона просто жінка і не хоче це переводити, але зміст в тому, що ніхто нічого не отримає.
"Іберія Сервіс", до речі, відразу заявила, що нічим допомагати нам не має наміру "клієнт говорить одне, готель інше, розбирайтеся самі, а ми тут не причому", так що все що для нас зробила гід Юля, це була її особиста ініціатива. І вона допомагала як могла. На тому ми й полетіли додому ...
І що мені тепер робити? Як можна покарати виродків із цього гребаной і формально тризіркового готелю?
P.S. Консул, до речі, дуже на Салоу лаявся.
P.P.S. Фраза в кульці начальника на границі "мля, ну чому паспорта крадуть ТІЛЬКИ в Іспанії?! Як же вони дістали "
Вощем, ну нафиг ... За ті гроші, що ми витратили, можна було і у Франції відпочити. Або в Іспанії, але в місці, яке не окуповано росіянами. Там і цінник іншої й відношення. Ми перевіряли, коли каталися.

Andrey V. Petrov
23.09.2003

Написав - Maestro